Насамперед важливо усвідомити сутність бажання. Необхідно розмежувати його справжню природу з його проекції на світ. Бажання, фактично є прагнення випробувати нові відчуття, що нерозривно пов’язане з базовими потребами людини в харчуванні, хоча і має відмінності. Емоційне задоволення, яке бажання надає, не слугує виживанню, а сприяє емоційному та духовному розвитку. Наприклад, дитяча любов до шоколаду викликана не поживною цінністю, а яскравістю смаку, що викликає особливі почуття.
Також суспільство вміє маніпулювати цими глибокими потребами заради своїх базових інтересів, змушуючи нас опинитися у безвихідних ситуаціях та бачити лише обмежений набір вигідних йому рішень.
Прикладом може бути людина, яка внутрішньо прагне творчості, але опиняється у пастці взаємовідносин чи знаходить задоволення у роботі і намагається заглушити це почуття через їжу чи алкоголь. У кожному такому разі основним є внутрішнє відчуття, що “щось не так”.
Буддійське вчення також розглядає бажання як причину страждань.
Насамперед важливо зрозуміти суть бажання. Важливо відрізняти його справжню сутність від його проекцій навколишній світ. Бажання по суті є прагненням до випробування нових емоцій та почуттів, що пов’язано з основними потребами людини в їжі, але має свої відмінності. Емоційна насолода, яка бажання приносить, не спрямована на виживання, а скоріше сприяє емоційному та духовному зростанню. Наприклад, дитяча пристрасть до шоколаду обумовлена не його поживною цінністю, а інтенсивністю смаку, що викликає унікальні відчуття. Суспільство також вміє використовувати ці глибокі потреби у своїх інтересах, змушуючи людей опинятися у безвихідних ситуаціях і бачити лише ті рішення, які вигідні для нього. Прикладом цього може бути людина, яка відчуває внутрішнє тяжіння до творчості, але потрапляє у пастку стосунків чи відчуває задоволення роботі і намагається придушувати свої почуття через їжу чи алкоголь. У кожному з цих випадків ключовим є внутрішнє відчуття, що “щось негаразд”. Буддійська філософія також бачить у бажанні корінь страждань.